Не вбий! Закони здорової критики

Словом можна завдати цілком відчутного болю. А можна підбадьорити і вказати на можливості для розвитку. Але ми так часто забуваємо про те, що таке конструктивна критика, спілкуючись зі своїми дружинами, дітьми, колегами.

Саме слово «критика» вже наводить на нас жах. Наше внутрішнє «Я» стискається і готується до оборони, передчуваючи чергову порцію засудження. Дитина, яку критикують, замикається в собі, чоловік переходить до тактики «на себе подивися», а співробітник поступово стає ворогом.

Проте психологи онлайн одностайно стверджують, що критика — явище дуже корисне і необхідне для кожного. Проблема лише в тому, як її подають.

Критиканство: це погано, тому що це погано

Часто нас ранить (ображає) критика, оскільки вона:

  • фатальна — у черговий раз розчарувавшись у синові, ви говорите йому: «Ти безнадійний!» Онлайн-психологи відзначають, що в таких випадках у того, кого критикують, з’являється враження безвиході. І його природна реакція — смуток або захист;
  • повчальна — фрази «я ж тобі казав», «тепер ти сам бачиш» ваш співрозмовник, найімовірніше, сприйме як причіпку, навіть якщо ви просто намагалися дати йому пораду;
  • є самозамилуванням — людина критикує для того, щоб показати себе та свої вміння. Одним словом, самостверджується за рахунок приниження інших;
  • є помстою — критика особливо солодка для того, хто до неї вдається, якщо він при цьому згадав минулі образи свого співрозмовника;
  • є захисною реакцією — ви починаєте критикувати у відповідь на критику. Або ж використовуєте осуд як напад, коли хочете приховати свої огріхи, переключивши увагу на недоліки роботи (характеру) інших.

Конструктивна критика

Під час консультацій онлайн психологів нерідко запитують, як правильно критикувати. Рекомендацій стосовно цього безліч. Розгляньмо деякі з них.

  1. Навчіться критикувати не саму людину, а її вчинки.
  2. Мета критики — спонукати вашого співрозмовника до саморозвитку. Нехай вашою головною метою буде допомогти людині поліпшити свою роботу (характер, навички, відносини з вами).
  3. Дотримуйтеся правила «2 плюси, 1 мінус». Тобто починайте розмову з двох позитивних моментів, відзначте цінність докладених людиною зусиль, розкажіть про позитивні зрушення в його роботі. І лише потім говоріть про те, що потрібно виправити і зробити краще.
  4. Сконцентруйтеся на конкретній прогалині в роботі людини. Не варто згадувати всі подібні епізоди, що траплялися в минулому.
  5. Дуже небажана публічна критика. Ні ваша дитина, ні чоловік (дружина), ні колеги по роботі не будуть у захваті від привселюдного вичитування.
  6. Критика не повинна бути звичкою, її не можна переносити на всю роботу чи поведінку того, кого ви критикуєте.

Як позбутися критиканства? Як навчитися адекватно сприймати критику на свою адресу? Як вийти із замкненого кола взаємної критики в родині?

Усі ці та інші запитання, що у вас виникли, ви можете поставити нашому онлайн-психологу безкоштовно.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Наверх